Завершується перший місяць нового навчального року.

На початку наступного студенти вперше зможуть отримати довгоочікувану стипендію. Скільки пристрастей розгорілося влітку з приводу її суми! Студенти навіть погрожували владі «новим Майданом» через урядову постанову про зміну порядку індексації стипендій.

Але всі дискусії й вимоги стосувалися звичайних (ординарних) стипендій і жодним чином не торкалися стипендій президента України. Бо традиційно вважалося, що це стипендія для обраних. Бо нікому навіть на думку не спадало, що така почесна відзнака й нагорода, як стипендія від першої особи держави, може бути пов’язана з якимись проблемами чи каверзами.

Однак, як з’ясувалося, таке уявлення хибне.

До редакції DT.UA звернулися з листом переможці Міжнародної олімпіади з біології, котрі вибороли чимало медалей. Виявляється, згідно з постановою Кабінету міністрів №177 від 07.03.2012 р., з 1 вересня нинішнього року учасникам та призерам Міжнародних олімпіад нараховуватимуться стипендії, які становлять 700 гривень (для переможців) і 600 гривень (для учасників). Найкурйозніше те, що, відповідно до ще однієї постанови уряду (від 25.07.2012 р.), мінімальну стипендію для звичайного студента встановлено на рівні 730 гривень на місяць, тобто на тридцять гривень більшу, ніж переможцю міжнародної олімпіади. Виходить, стипендія президента — не відзнака і нагорода, а покарання?

Традиційно при визначенні президентських стипендій у нашій країні керувалися постановою Кабміну №882 від 12.07. 2004 р., згідно з якою розмір стипендій президента визначався шляхом множення звичайної стипендії на коефіцієнти: 2,5 — для учасників Міжнародних олімпіад і 4,375 — для переможців. Уряд Азарова влаштував для юних талантів покращення вже сьогодні й визнав це положення таким, що втратило чинність. Тим самим «опустивши» стипендію для обдарованих дітей.

Та це не всі новини для молодих науковців. Особливо образливою вони вважають урівнялівку в стипендіях для переможців Всеукраїнських олімпіад і Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук. «Чемпіона світу прирівняли до чемпіона України», — зазначають автори листа.

Звичайно, перемога у Всеукраїнській олімпіаді — справа почесна, але ставити на одну вагу чемпіонство у світовому турнірі і державному — несправедливо. Для того щоб стати учасником Міжнародної олімпіади, необхідно не просто перемогти у Всеукраїнській, а й пройти додаткові відбіркові випробування.

Не додали об’єктивності визначенню переможців Всеукраїнських олімпіад і конкурсу МАН цьогорічні «маневрування» Міносвіти в питанні кількості переможців названих змагань. Спочатку, згідно з міністерською вказівкою, було визначено, що переможцями фінального етапу Всеукраїнських олімпіад є 30% учасників замість традиційних 50%, як було раніше. Потім, уже після оголошення призерів та чемпіонів, їх кількість збільшили ще на 20% за рахунок тих, хто показав гірші результати. Не внісши при цьому змін у загальний рейтинг призерів.

Крім того, як зазначають автори листа: «Щоб вибороти право представляти Україну за кордоном, потрібно вижати все з самоосвіти: читати вузівські підручники завжди і всюди, не спати ночами… Необхідне фундаментальне опрацювання теорії, досконалий аналіз літератури, ретельне планування експериментів і кропітке виконання дослідів та вимірювань. Немає сенсу й говорити про те, що в нашій країні є проблеми навіть із дослідницьким обладнанням, тому навіть найреальніша у виконанні й найдешевша робота може звестися нанівець, оскільки необхідна апаратура перебуває в лабораторії за кількасот кілометрів, куди зовсім не безкоштовно пускають далеко не всіх науковців». Отже, ті, хто зміг подолати всі ці випробування та гідно представити країну на світовому рівні, мають право на особливу відзнаку і повагу.

Цікаво, що під час зустрічі з переможцями Міжнародної олімпіади з хімії (відбулася незабаром після урізання Кабміном президентської стипендії) прем’єр-міністр Микола Азаров підкреслив, що «в Україні є відмінні перспективи для розвитку науки. Тому уряд країни має намір виділяти все нові ресурси для того, щоб наука розвивалася, щоб талановита молодь отримала підтримку».

Гордість України — переможці Міжнародної олімпіади з біології — ще у серпні звернулися з листом до парламентського комітету з питань освіти і науки із проханням переглянути розміри стипендій. Відповіді досі не отримали, але дізналися, що їхній лист недавно переслали з профільного комітету до Міністерства освіти. Куди його перешле МОНМС, яке не визначає розмір стипендій, а лише складає списки номінантів, — невідомо. Можливо, до Кабміну, а може (хто знає?) і до самого В.Януковича.

Новоспечені студенти таки надіються на президента. Один із тих, кому призначена урізана стипендія першої особи держави, зауважив: «За офіційними документами, стипендія все-таки президентська, а крутить нею Кабмін. Хотілося б знати, чи знає про стан справ президент і як він ставиться до цього?»
І нам би хотілося про це дізнатися. А заодно нагадати владі: економія — риса непогана.

І зрозуміла (особливо напередодні дорогих парламентських виборів). Але щоб обдирати (вибачайте на слові, однак точніше не скажеш) дітей (та ще й яких!) — це вже занадто! Отож залишається сподіватися, що доктор економічних наук, професор, дійсний член Академії економічних наук України Віктор Янукович знайде правильне вирішення задачки про розмір президентської стипендії.

Додатково:

Про академічні стипендії Президента України

Кращі ВНЗ України: Роби з нами, роби як ми, роби краще нас