Навчальне навантаження в українських вишах є досить високим і не відповідає вимогам Болонської системи. Про це свідчать результати опитування студентів, яке провів у березні Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та фірма “Ukrainian Sociology Service” за підтримки Освітньої програми Міжнародного фонду “Відродження”.

Співвідношення аудиторних занять і часу на самостійну підготовку досі не відповідає організації навчання за Болонською системою. Менш ніж 10 пар на тиждень мають лише 13% студентів, від 10 до 15 пар – 21%, від 15 до 20 – 42%, 20 і більше пар – 22% опитаних. Відповідно на підготовку самостійних завдань понад половини студентів (55%) витрачають до 10 годин на тиждень, а 58% у бібліотеці працюють менш ніж 10 годин на тиждень.

При цьому активізація самостійної роботи здобула суперечливі оцінки: 42% опитаних оцінюють цей вплив позитивно, а 46% вважають, що якість підготовки погіршилася через перевантаження й велику кількість завдань для самостійної роботи, що їх студенти виконують вибірково чи формально.

Деякі вимоги Болонської системи впроваджують у життя досить повільно. Чимало опитаних студентів (37%) зазначили, що не мають змоги обирати самостійно певну частину курсів. Обирали курси у процесі навчання лише 21% опитаних, причому дві третини тих, хто здійснював такий вибір (68%), мали змогу обрати лише 1-2 курси.

Суперечливою є оцінка студентством системи накопичення балів і її впливу на результати підготовки. З тим, що внаслідок впровадження такої системи підвищилася об’єктивність оцінювання з боку викладачів, погоджуються 37% опитаних і рівно стільки ж – 37% – не погоджуються (20% вагалися з відповіддю).

Третина опитаних (32%) взагалі не користується бібліотекою у процесі навчання. Така сама ситуація і з комп’ютерними класами: хоча вони є в 97% вишів, мають можливість використовувати комп'ютер у позааудиторний час для самостійної роботи тільки 58% студентів. Аналогічно й щодо можливості мати вільний доступ до Інтернету на території вишу: задоволені такою можливістю 54,6% опитаних, не задоволені – 20,9%, не мають такої можливості взагалі 12,5%.

У дослідженні брали участь студенти третього, четвертого, п’ятого курсів і магістратури. Загалом за загальною квотною вибіркою було опитано 1001 студента в 51 виші 20 міст України в 15 областях, Києві, Севастополі й АР Крим. Максимальна похибка опитування не перевищує 3,2% з вірогідністю 0,954.



Додаткково:

Образовательные кредитные системы мира. История появления ECTS

Болонський процес очима студентів: пошук відповідей на актуальні питання вищої освіти