Міністерством юстиції оприлюднено звіт про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції у 2011 році.

У звіті зокрема відображені відомості про результати досліджень громадської думки щодо поширеності корупції.

Рейтинг найбільш корумпованих сфер, за результатами порівняльного дослідження 2007 – 2009, 2011 років, залишається незмінним. До "антирейтингу" сфер, де значно поширена корупція увійшла й сфера освіти.

Результати дослідження громадської думки підтверджують той факт, що сприйняття поширеності корупції в Україні має дуже високі показники. Незначне скорочення корумпованості у 2011 році порівняно з 2009 роком було зафіксоване серед керівництва й викладачів вищих навчальних закладів (із 49% до 47,1%), однак у Міністерстві юстиції зазначили, що громадяни також вважають, що корупція зокрема зросла серед керівників та вчителів шкіл.

Автори звіту зазначають, що всі дослідження, проведені в Україні протягом останніх років, показують, що корупція у сфері освіти визнається однією з найбільш поширених, особливо з урахуванням того, що в цій сфері представлені інтереси значної частини населення.

У Міністерстві юстиції зазначили, що ідентифікувати та визначити ступінь реальної поширеності всіх різновидів корупційних практик у сфері освіти досить складно, оскільки в більшості випадків вони є латентними видами, в яких корупційна складова не є настільки очевидною, їх "вартість" не визначається, а самі вони зазвичай не сприймаються пересічними громадянами як корупція, наприклад, використання знайомств, обмін послугами тощо.

Досить неоднозначною за своїм змістом та наслідками є благодійна допомога, з наданням якої постійно стикаються у закладах освіти, особливо в середній освіті, де вона часто набуває ознак "квазікорупційних" або сумнівних платежів.

У Мінюсті підкреслили, що саме поширеність благодійних платежів є важливим чинником формування уявлень про корумпованість освітніх закладів.

"Тому важливо виділяти ті форми корупційних практик, що мають вартісну складову і чітко визнаються масовою свідомістю як корупційні. Саме ці форми мають найбільший вплив на формування переконання населення в існуванні корупції".

Для цього у звіті Міністерства юстиції було використано такий показник, як співвідношення офіційних і неофіційних (корупційних та "сумнівних") платежів на освітні послуги.

"Так, не дивлячись на те, що в структурі витрат домогосподарств на освіту частка офіційних платежів суттєво коливається в різних закладах, частка неофіційних платежів є стабільною величиною (у межах 35 - 48%)", - йдеться в документі.

Автори зазначають, що в корупційні практики, які пов’язані з безпосередніми корупційними витратами, залучено 35–48% домогосподарств, члени яких навчаються у різних навчальних закладах, а розмір корупційних витрат є залежним від сфери навчання і зростає з віком людини, яка навчається.

За висновками експертів Мінюсту, співвідношення середніх офіційних і неофіційних витрат у різних установах виглядає наступним чином: в дитячих садках – в середньому 1000 грн і 600 грн на рік, у школах – 1500 грн і 1260 грн, у ВНЗ – 6000 грн і 1500 грн.

Також у звіті наведено порівняльний аналіз декількох загальнонаціональних опитувань проведених в Україні останнім часом.

Фондом "Демократичні ініціативи" разом із "Ukrainian Sociology Service" з 23 березня по 3 квітня 2011 року було проведено соціологічне дослідження у вузах, результати опитування дають можливість констатувати, що досвід безпосереднього зіткнення з корупцією у ВНЗ мають загалом 33,2% опитаних, не мають –37,7%, решта (29,1%) зазначили, що чули про це від людей, які стикалися з цим особисто. За висновком дослідників – "в основі корупційних практик, з якими зустрічалися студенти, – переважно хабарництво".

За оцінками загальноукраїнського опитування, проведеного Інститутом прикладних гуманітарних досліджень (липень 2010 року), питома вага корупційних практик у контактах респондентів з "державними та комунальними закладами освіти" склала – 53% (в даному випадку враховувалось не лише хабарництво, а й інші види корупційних практик).

У дослідженні проекту UNITER (червень 2011 року) поширеність корупційних практик визначалась диференційовано щодо "добровільних хабарів", "хабарів на вимогу", "використання зв’язків". Наводяться такі результати: вищі навчальні заклади – "добровільні хабарі" – 25,5%, "хабарі на вимогу" – 49,7%, "використання зв’язків" – 20%, середні загальноосвітні навчальні заклади – "добровільні хабарі" – 61,1%, "хабарі на вимогу" – 61,6%.

Додатково:

Порівняльна таблиця видатків вищих навчальних закладів та наукових установ із загального фонду державного бюджету на 2011 рік

Тенденції рейтингу репутації світових вузів 2012

Іноземні студенти в Україні: освіта чи експлуатація?