Європейський ідеал об’єднання континенту виглядає даремною втратою часу з огляду на нові дослідження у сфері студентської мобільності та загальних програм.

Як пише у новому номері Журналу «Міжнародна Освіта» Ульріх Тайхлер (Ulrich Teichler), після Другої світової війни з метою розвитку міжнародного взаємопорозуміння та «протидії взаємної ворожості і відносної ізоляції національних систем вищої освіти» були започатковані програми навчання за кордоном.

Кульмінацією цього благородного починання стала Болонська Декларація 1999 року, яка закликала усі країни континенту до створення єдиної базової системи для навчальних програм та вчених звань.

Однак, до складних чинників процесу творення Болонського процесу додалися і такі, як роль освіти та навчання у якості каталізаторів ринку праці.

Підсумком десятилітнього розвитку процесу стало те, що «ніхто всерйоз не намагається оцінити масштаб змін, які направду відбулися на цих напрямках».

У той час, як викладачі розглядають Болонський процес як забавку бюрократів, як «небажане нав’язування «згори», студенти продовжують діяти незалежно від амбіцій чиновництва ЄС.

Хоча наразі юрби студентів переїжджають до інших країн для того, щоб, по меншій мірі, щоб там виконати частину навчальної програми (німці вчиняють саме так, англійці- ні), Тайхлер стверджує, що загальноєвропейська студентська мобільність розвивалася «достатньо добре» і до Болонського процесу.

Чи є в цьому сенс? Напевне, немає.

Професор Тайхлер стверджує, що оригінальна європейська ідея навчитися чомусь іншому зведеться нанівець, якщо виші стануть однаковими по всьому світі.

«Більш того, міжнародна освіта приречена на втрату своєї унікальності у подальшому внаслідок загальної інтернаціоналізації повсякденного життя та внаслідок «інтернаціоналізації організації навчання вдома (саме так!)».

Що ж стосується того, чого, швидше за все, не може статися, це те, що «вища освіта у різних європейських країнах залишатиметься різноманітною»,- насамкінець заявив професор.


The Australian
February, 2012
Автор: Стівен Метчет (Stephen Matchett)




Додатково:

Болонський процес в Україні: плюси і мінуси

Сучасна Україна переживає період серйозних випробовувань не тільки у площині освітніх реформ, але і у важкій боротьбі проти радянського та російського колоніального спадку

Американська освітня політика у галузі шкільної освіти завжди зводилася до обліку та вимірювання.

Європейський простір вищої освіти