Хоч вже рік минув відтоді, як Президент України у своєму посланні до Верховної Ради визначив стандартизоване зовнішнє оцінювання як єдиний критерій вступу до ВНЗ, проте українська освітня політика ні на йоту не наблизилися до виконання цього рішення глави держави. Про це під час круглого столу «Особливості вступної кампанії 2012 року», організованого Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, сказав директор Центру тестових технологій моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук.

Експерт наголосив, що ті особливості, які, починаючи з 2010 року, внесені до законопроекту про освіту, який перебуває нині на розгляді у Верховній Раді, маргіналізують ЗНО, нівелюють його значення у вступній кампанії. Тоді як у сьогоднішніх умовах єдиним нормальним варіантом, який може гарантувати рівний доступ до вищої освіти, як то передбачено Конституцією і узагалі європейським досвідом (за приклад можуть слугувати Грузія та Польща), може бути лише ЗНО. Ігор Лікарчук зауважив, що хоч такий варіант організації вступної кампанії не є панацеєю, проте на даному етапі, коли потрібно перейти від корумпованої до прозорої і чесної системи вступу, краще від ЗНО ніхто ще нічого не придумав.

Отож, на думку директора Центру тестових технологій моніторингу якості освіти, на перебіг цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання чатують п'ять системних ризиків.

Перший пов’язаний із суттєвим недофінансуванням цьогорічного проведення ЗНО. І. Лікарчук наголосив, що державним бюджетом на 2012 рік на проведення ЗНО виділено 85,6 млн грн, тоді як 2011 року ця сума становила 90 млн грн. При цьому експерт зауважив, що торік в незалежному оцінювання взяло участь лише 200 тис. абітурієнтів, а нинішнього року очікується понад 400 тисяч осіб. «Зрозуміло, що 85,6 млн грн на проведення ЗНО катастрофічно не вистачає. І під загрозою така серйозна складова, як оплата праці залучених, тобто тих педагогів, які будуть працювати у пунктах тестування», – зауважив освітянин.

Ігор Лікарчук нагадав, що у Міністерстві фінансів та уряді раніше широко обговорювалась ідея фінансувати ці видатки з місцевих бюджетів. Однак, на думку експерта, навряд чи місцеві органи влади зможуть віднайти на це кошти.

Другим ризиком цьогорічної вступної кампанії Ігор Лікарчук вважає ситуацію, коли впродовж уже двох років до процедури проведення оцінювання не вносились жодних змін, що негативно впливає на проведення тестування. «Наш народ винахідливий і вміє шукати різні обхідні шпаринки, в які можна пролізти. Щоб цих шпаринок було якомога менше, упродовж всіх років існування ЗНО в процедуру його проведення вносилися зміни. Ефективність такого підходу себе виправдала», – пояснив експерт. На думку п. Лікарчука, без змін у процедурі проведення ЗНО люди швидко призвичаюються до нього, розуміють, де є сильні і слабкі сторони ЗНО, а «слабкими сторонами користуються на всю катушку».

Третьою загрозою І.Лікарчук вважає плани Українського центру оцінювання якості освіти розмістити у пунктах тестування відеокамери та металошукачі. На його думку, це зробити нереально. «При бюджеті 85 млн грн. на ЗНО, ні взяти в оренду, ні придбати металошукачі неможливо», – каже експерт. І таке, на його думку, вибудовування «потьомкінських дєрєвєнь» насторожує.

Наступним ризиком ЗНО-2012 п. Лікарчук вважає зміст тестів. «Як показує психометричний аналіз, у більшості тестів 2011 року переважали складні завдання, хоч насправді, за всіма канонами, має бути 60% запитань оптимального рівня складності, і лише 20% – складні завдання», – пояснив експерт. Натомість у минулорічному тесті, скажімо з математики, 49% завдань були складними. Крім того, п. Лікарчук зауважив, що однакові тести з математики при вступі на гуманітарні та технічні факультети не відображають повної картини знань абітурієнтів.
Цього року, в освітній політиці знову нічого не було зроблено, щоб перейти до різнорівневих тестів, тому, на думку експерта, правильно порушують питання факультети, що не завжди ЗНО у цій ситуації показує реальний рівень навчальних досягнень абітурієнта.

Дуже серйозним, п’ятим, ризиком експерт вважає те, що ЗНО перестало орієнтуватись на запити абітурієнтів. «Програма ЗНО із «Всесвітньої історії» і специфікація тесів із цього предмета з’явилась кілька тижнів тому, – пояснив свої побоювання експерт. –У розпал підготовки чи завершення підготовки до ЗНО на сайті Українського центру оцінювання якості освіти жодного зразка і завдання тесту не знайти». Не працює й лінія запитань і відповідей, зауважив експерт.

«А найголовніше, – констатував Ігор Лікарчук, – це вже не ризик, а системне явище: якщо в нас зберігатиметься та тенденція, яка на сьогоднішній день є, ЗНО перестане бути потрібне». Експерт для прикладу назвав можливість придбати додаткові бали на підготовчих курсах, що їх пропонують пройти вищі навчальні заклади. На думку директора Центру тестових технологій моніторингу якості освіти, підготовчі курси не дають випускникам рівного доступу до вищої освіти, адже ВНЗ свідомо надають перевагу дітям, батьки яких здатні заплатити.
Експерт навів цифри, що за 8 місяців навчання на підготовчих курсах у Києво-Могилянській академії чи Київському національному університеті імені Т.Г. Шевченка батьки мають заплатити 12 тис. грн, а в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова вартість проходження курсів з одного предмету становить 1850–2200 грн.

«Скажіть мені, наскільки є підйомною ця цифра для багатьох сімей? А тепер виходить так, якщо людина має гроші, то вона має можливість заплатити за навчання на підготовчих курсах, вона має можливість отримати бонуси для того, щоб стати студентом. То хіба це є рівний доступ до вищої освіти. Для чого в такому випадку проводити зовнішнє оцінювання?», – підсумував Ігор Лікарчук.


Додатково:

Чи реально скласти тест ЗНО на 200 балів?

Дмитро Табачник розповів, що у корупції винні самі студенти

ЛжеВУЗы: Тьма знаний

Ужгородський національний університет: Пропонуємо Міністру освіти і науки України Д.В.Табачнику визнати свої прорахунки та подати у відставку