На думку українських освітян, запропоновані проекти закону «Про вищу освіту не досконалі та не відображають необхідних реформ. Окремої критики під час експертного обговорення, влаштованого Міжнародним фондом «Відродження», зазнав «урядовий» законопроект, запропонований профільним міністерством.Так, на думку екс-керівника Українського центру оцінювання якості освіти Лілії Гриневич, основна мета урядового проекту – встановити контроль над університетами напередодні парламентських виборів.
«Законопроект від міністерства – це виклик, який кинутий суспільству і спрямований зовсім не на підвищення якості освіти, а підвищення контролю за університетами напередодні виборів», – зазначила Лілія Гриневич.
Про посилення контролю у міністерському проекті говорить і народна депутатка Леся Оробець. За словами авторки
альтернативного законопроекту, централізація не буде мотивувати на боротьбу за якість, креативність та освітні новації. Тим не менш, і Леся Оробець, і Лілія Гриневич, які представляють документ, що виступає за автономію вишів, не вірять в те, що їх підтримають. «Але ми готові вносити поправки до урядового законопроекту», – додала Гриневич.
Чимало недоліків у міністерському документі побачив президент Національного університету
«Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт.
Окрім централізації, президенту Могилянки не сподобалось чимало анахронізмів радянської освіти, які й далі проштовхуються новим законопроектом. Зокрема, хоча у міністерському проекті аспірантура перейменовується на PhD, але реальних змін за цим перейменуванням не стоїть.
«Тільки додається один рік до аспірантури, по що надавати цей рік, якщо ті три не дають ніякого ефекту», – говорить Сергій Квіт. На думку президента Києво-Могилянської академії, в першу чергу треба розірвати будь-які зв’язки із Радянським Союзом та знаходити спільну мову з європейськими та американськими вишами. Але основа реформування, за словами Сергія Квіта, все одно полягає в наданні автономії університетам.
Іншої думки тримається директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти й науки, молоді та спорту Ярослав Болюбаш. Він зазначив, що наразі не кожен український університет готовий до автономії.
«Для того, щоб автономія запрацювала, необхідно готувати громадськість та університети до цього. Має бути високий рівень дисципліни та відповідальності у суспільстві», вважає Ярослав Болюбаш.
Хоча на роль головного документа про вищу освіту претендують одразу три, найбільше шансів все одно в урядового. Директор Центру освітнього моніторингу Павло Полянський пояснив, що наразі такий законопроект є найбільш доцільним.
«Він ідеально вмонтовується і в політичні тенденції, котрі насаджуються, і в той політичний вектор. Тобто, максимальна централізація та вертикалізація, підкатизація знизу і догори, і підгрібання матеріальних і фінансових значущих ресурсів», пояснив Павло Полянський.
Загалом, учасники обговорення прийшли до висновку, що жоден із проектів не досконалий та потребує дискусій із громадськістю.
Наприкінці січня прем’єр-міністр
Микола Азаров збирається обговорити з ректорами, студентами та експертами
урядовий законопроект «Про вищу освіту». Після чого, прем’єр-міністр планує ухвалити остаточне рішення з цього питання.
Додатково:Томенко знайшов у законопроекті Табачника п'ять «корупційних ідей»ЮНЕСКО стремится подчеркнуть преобразующую силу образования, науки, культуры и средств информации в устойчивом развитии.Мы, представители интеллигенции обязаны начать нападение на правящую элиту, которая сама свою работу ценит очень высоко и расхваливает себя на каждом углу...