Сидіння на місці робить... дурнішим. Для того, щоб мозок добре функціонував, потрібно рухатися, особливо школярам. Такої думки дотримується німецький дослідник спорту і руху з Вісбадена Дитер Брайтгекер.

Якщо діти змушені довго сидіти на одному місці, вони починають човгати ногами та гойдатися на стільці. Це навіть доцільно та необхідно, стверджує дослідник спорту та руху Дитер Брайтгекер. Він називає це "здоровим рухливим неспокоєм", який є невід'ємним для духовного та фізичного розвитку молодого покоління.

У фахівців не викликає сумніву те, що діти мають природний потяг до рухливості. "Рух є базовою потребою, як їжа, вода та сон", - каже Брайтгекер. Однак більшості людей цей факт невідомий. Через фізичну активність діти освоюють своє навколишнє середовище. Вони стрибають, скачуть або балансують, при цьому в них розвивається координація рухів, моторика та когнітивні якості, розширюється світогляд та набуваються знання про можливі ризики.

У багатьох дослідженнях вчені дійшли висновку, що рух робить розумним. "Діти вчаться краще через активність організму, - говорить Брайтгекер, - Рух - це їжа для мозку". Нервові клітини стимулюються для того, щоб між ними виникав зв'язок.

Конкуренція між спортом та Playstation

За словами німецького дослідника, у молодшому шкільному віці, до 11-12 років, у дітей існує внутрішня потреба рухатися. "До цього їх не треба навіть особливо спонукати, достатньо створити правильні рамкові умови", - вважає Брайтгекер. От якраз з цим і проблема.

Радісна нагода займатися спортом та рухатися, на жаль, випадає дітям надто рідко, каже голова спортивного об'єднання молоді землі Рейнланд-Пфальц Томас Бівальд. "Спортивні клуби сьогодні конкурують з Playstation за дозвілля дітей", - констатує він. До того ж, світ дитячих рухів змінився. Дівчатка й хлопчики виростають у великих містах, почасти у тісних квартирах, що обмежують можливості для руху.

Одного уроку фізкультури замало

У середньому діти та молодь мають 50 хвилин спортивної активності на день, це виявило дослідження Інституту Роберта Коха, проведене 2007 року. Цього явно не вистачає, зауважують науковці. Уроки фізкультури самі по собі не можуть ліквідувати наявних дефіцитів. Рухатися важливо й на інших шкільних заняттях, радить Дитер Брайтгекер.

Він наводить як приклад урок математики: "Якщо діти вчать одиниці, десятки та сотні, вони можуть плескати у долоні на одиницях та підстрибувати на десятках". Утім, багато вчителів та вихователів і самі не знають про потреби дітей у фізичній активності, критикує він.

"Діти віком від 5 до 9 років можуть сидіти спокійно заледве десять хвилин, 10-12-річні школярі - близько п'ятнадцяти хвилин. Ось від цього й потрібно відштовхуватися", - наголошує спеціаліст у галузі спорту й руху.



Додатково:

Держстандарт шкільної освіти: перевантаження

Корупцію повернули в школи і виші

Фінансова автономія шкіл: тіньові реалії та туманні перспективи