Високий рівень освіти, самосійне планування свого навчального графіку, міжнародний диплом. Саме цим спокушали українських студентів на освітньому ярмарку вищих навчальних закладів Німеччини, що вчетверте пройшов у Києві.


За два дні освітній ярмарок університетів Німеччини відвідало кілька тисяч студентів, їхніх батьків, аспірантів, науковців. Серед німецьких університетів, які вже традиційно приїжджають до України в пошуках нових студентів, цього року представили свої програми дві нові вищі школи: це університет імені Гете у Франкфурт-на-Майні та університетський Альянс «Метрополія Рур», що об'єднує потенціал трьох університетів Рурського регіону – Бохума, Дортмунда та Дуйсбурга-Ессена. Ці вузи входять у перелік двохсот кращих світових університетів. Тож, не дивно, що біля їхніх інформаційних стендів був справжній ажіотаж.

Головний офіс DAAD у Бонні
«Я вибрала університет у Франкфурті-на-Майні, але розумію, що потрапити туди на магістратуру буде дуже складно. Адже там конкурс – 25 охочих на одне місце», - каже Дарина, студентка Київського торгівельно-економічного університету. Вона розповідає, що вподобала собі економічний факультет, однак для того, щоб поступити, потрібні високі бали за навчання, активна участь в олімпіадах та всіляких конференціях. «Чим більше ти активний в навчанні, проявляєш себе, тим більше в тебе шансів поступити», - каже Дарина.

Більше свободи

Як розповів Deutsche Welle керівник інформаційного центру Німецької служби академічних обмінів (DAAD) Флоріан Кюхлер, у Німеччині трохи інша культура організації навчального процесу. Студенти отримують багато свободи, самі планують свій навчальний розклад, вибирають викладачів, самостійно опановують більшість теоретичного матеріалу. Тож, активність і вміння працювати самостійно є визначальними критеріями при відборі студентів до німецьких вузів. «У Німеччині студенти в інтернеті узгоджують свої навчальні плани. Їх ніхто не контролює. Для українських студентів, які навчаються за строго визначеним планом, може бути проблематично відразу перелаштуватися», - наголошує Кюхлер.

Студентка четвертого курсу Національного педагогічного університету імені Драгоманова Світлана Аскова каже, що впорається з таким «вільним навчанням». Тож, цього навчального року дівчина хоче якомога активніше проявити себе в навчанні та громадському житті. «Нам потрібно відвідувати всі пари. Вільного часу практично не має. Натомість у Німеччині, якщо є такий вільний графік, можна вибирати лише ті предмети, які вам подобаються, можна десь ще й підробляти», - мріє дівчина.

Потрібні інженери

Флоріан Кюхлер розповів, що українські студенти до німецьких вузів найбільше подаються на економічні чи юридичні спеціальності. Також останнім часом дедалі популярнішими стали інженерні та технологічні напрямки здобуття вищої освіти. Директор інтернаціонального центру Технічного університету "Гірнича академія" з міста Фрайбурга Тетяна Поланські наголошує, що українські студенти знають про їхній навчальний заклад. Нині там на інженерних спеціальностях навчається 20 українців.

«Наші студенти з України дуже добре знаються на математиці, природничих науках. Знань з інженерії їм, щоправда, трохи бракує. Але вони дуже наполегливі. Враження від них дуже позитивні», - прокоментувала Тетяна Поланські.

Віртуальне спілкування

Запрошували на навчання до Німеччини на цьогорічному освітньому ярмарку не тільки через презентації і безпосереднє знайомство з вузами, а й віртуально. Портал випускників німецьких програм «Alumniportal Deutschland» запрошував у свою мережу, аби в інтернеті ділитися досвідом навчання у ФРН. На ярмарку можна було відразу зареєструватися на цьому порталі та спілкуватися з тими, хто нині навчається в Німеччині або вже закінчив німецький вуз. Крім того, портал регулярно відвідують роботодавці з Німеччини чи інших країн, які шукають собі фахівців з німецькими дипломами.

Автор: Лілія Гришко