Чи може Міністерство освіти і науки досягти мети, провівши підсумкові контрольні роботи в загальноосвітніх навчальних закладах? Експерти вважають, що це неможливо.


Міністерство освіти і науки України своїм наказом від 16 лютого поточного року за №141 "Про проведення підсумкових контрольних робіт" зобов’язало провести у період з 10 по 20 травня 2011 року підсумкові контрольні роботи у 5‑8 класах загальноосвітніх навчальних закладів з української мови, математики, історії України, іноземної мови та російської мови у школах з російською мовою навчання.

Мета цього розпорядчого документу визначена в констатуючий частині наказу: "На виконання Закону України "Про загальну середню освіту" та з метою якісної підготовки проекту Державного стандарту базової загальної середньої освіти".

Ця мета також підсилена й у п. 2.4 розпорядчого документу: "до 20. 06. 2011 р. організувати опрацювання зведених результатів підсумкових контрольних робіт, враховувати їх при розробленні нового Державного стандарту базової загальної середньої освіти".

Таким чином, міністерство, запроваджуючи таку масштабну форму оцінювання навчальних досягнень учнів, ставило за мету покласти результати виконання підсумкових контрольних робіт для розробки нового загальнодержавного освітнього стандарту на 10 років уперед.

Нагадаємо, що Державний стандарт загальної середньої освіти є зведенням норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників основної і старшої школи України та гарантії держави у їх досягненні.

Окрім Базового навчального плану, держстандарт мусить мати й характеристику змісту освіти та обов’язкові результати навчання.

Іншими словами, стандарт має описувати – які знання, уміння та навички чи навчальні компетентності мусять бути засвоєні всіма без винятку учнями нашої країни.

Гучну та неоднозначну справу щодо підсумкових робіт нарешті завершено, а до шкіл надійшли форми звіту про результати їх виконання.

З одного боку форма звіту проста та зрозуміла, що не може не радувати: школам необхідно вказати кількість учнів, які виконували підсумкові контрольні роботи по класам і тип школи (загальноосвітня чи профільна) та регіон (місто чи село), а також навести відсоток учнів, які впорались із завданнями на певному рівні навчальних досягнень.

З іншого боку, співвідносячи поставлену мету міністерства з одержаним результатом виконання підсумкових контрольних робіт у школах, можна майже стовідсотково затверджувати, що проведені контрольні роботи аж ніяк не сприятимуть розробці нового стандарту освіти.

Якщо розробники освітнього стандарту дійсно жадають одержати якісний змістовний документ – новий держстандарт, який, до речі, має визначати мету, завдання, а головне, зміст майбутньої освіти України, то вони зобов’язані опрацювати більш ґрунтовні данні: як учні впорались із кожним тематичним завданням контрольної роботи, які конкретні елементи знань, умінь, навичок і розвитку пред’явили учні, які навчальні теми засвоєні на високих, а які на більш низьких рівнях тощо.

Окрім того, нагадаємо, що тексти підсумкових контрольних робіт учні знали заздалегідь, завдання мали обмежену кількість варіантів, а також припустимо певний відсоток "підкручування" результатів виконання завдань у школах, районах і областях.

Не поринаючи в тонкощі педагогічної текстології та математичної статистики, можна сміливо ставити запитання: якщо за результатами виконання підсумкових контрольних робіт і сотня геніїв не спроможна розробити новий державний стандарт освіти, то взагалі навіщо були міністерські накази, листи, багаточисельні наради, друкування та розповсюдження збірників завдань і десять навчальних днів для виконання контрольних робіт учнями в усіх школах України?