Перші пілотні акредитації освітніх програм, успішне проходження яких у майбутньому даватиме можливість університетам видавати дипломи державного зразка, мають початися вже в жовтні.

Про це йшлося на пресконференції щодо 100 днів роботи новоствореного Нацагентства із забезпечення якості вищої освіти за участі Міністра освіти і науки Лілії Гриневич сьогодні, 3 липня 2019 року, в Українському кризовому медіа-центрі.

Міністр відзначила, що МОН намагалося запустити НАЗЯВО кілька разів, і лише втретє все пройшло успішно. Наприклад, 2015 року до складу Нацагентства, за результатами виборів, потрапили люстровані чиновники, що викликало хвилю суспільного обурення. Це та окремі неточності формулювань Закону «Про вищу освіту» призвели до затримки зі створенням НАЗЯВО.

«Національне агентство – це совість вищої освіти. Я задоволена, що теперішній склад Агентства складається з людей, які володіють питанням якості вищої освіти та мають добру репутацію. Головне завдання зараз – встановлення прозорих, зрозумілих правил, як буде працювати Агентство, зокрема, напрацювання великої кількості нормативно-правових актів, за якими воно надалі працюватиме», – розповіла Лілія Гриневич.

Одне з ключових завдань Нацагентсва – робота над створенням нової системи забезпечення якості вищої освіти.

Внутрішня система забезпечення якості передбачає, що заклад у співпраці зі стейкхолдерами (роботодавцями, студентами, викладачами, місцевою владою, жертводавцями тощо) визначає мету своєї програми і формує систему, за якою перевіряє, наскільки ефективно заявлена мета досягається. Зовнішня система забезпечення якості (те, що називають процесом «акредитації») покликана перевірити, наскільки працює внутрішня і, відповідно, наскільки заявлені цілі досягаються також в порівнянні з іншими подібними програмами.

Таким чином одним із найважливіших для роботи Нацагентства документів є Положення про порядок акредитації освітніх програм, що був днями підписаний Міністром.

«Цей документ представляє абсолютно іншу філософію якості та акредитації – ми пропонуємо співпрацю з університетами, ми не контролюємо та не нависаємо, ми пропонуємо співпрацювати. Ключове слово – довіра: довіра між університетом та Агентством, але і довіра між студентами та адміністрацією. Це шлях до збільшення конкуренції між вишами. Ми розвиваємо університетську автономію, оскільки заклади мають академічну автономію, яку можна порівняти з американськими університетами, але ці можливості треба капіталізувати. Одне з наших завдань – університетські рейтинги. Рано чи пізно вони вплинуть на економіку розвитку університетів», – підкреслив голова Національного агентства Сергій Квіт.

Михайло Винницький, голова Секретаріату НАЗЯВО, розказав про те, що наразі секретаріат Нацагентства отримав 3829 анкет від осіб, які бажають стати експертами з акредитації, – з них 449 від студентів.

Під час наступних кількох тижнів з усіма кандидатами проведуть телефонні інтерв’ю, а далі кожен пройде спочатку онлайн, а далі очне навчання й тестування. Очільники Нацагентства очікують, що отримають пул з приблизно 2,5 тисяч сертифікованих експертів.

«Це вже команда, з якою можна буде розпочинати запроваджувати нову парадигму якості. Процес акредитації залежить від кількох факторів, але перші пілотні акредитації ми розраховуємо на 1 жовтня. За нашими оцінками зараз є приблизно 15 тисяч освітніх програм, чинних в Україні. Фактично ми передбачаємо, що у нас буде 3 тисячі програм, які будуть акредитуватися щороку. Наступного року ми не будемо акредитувати 3 тисячі програм. В цій реформі закладено певний перехідний період. На сьогодні ті програми, які мають чинні сертифікати, видані ще МОН за старою системою, залишаються чинними і уже часто є продовженими на певний період часу – до 2022-23 року. У нас є час до цього вийти на повну потужність Агентства стосовно акредитації», – повідомив Михайло Винницький.

Він додав, що водночас наступного року багато закладів потребуватимуть акредитації PhD-програм.
Не менш важливими для функціонування нової системи акредитації є Галузеві експертні ради. Їх потрібно сформувати 29 – одну на кожну галузь, визначену Переліком галузей і спеціальностей, чисельністю 9-15 осіб в кожній раді. Наразі отримано майже 1000 заяв від кандидатів в ГЕР.

Лідія Фесенко, президент Української асоціації студентів та член Агентства, зазначила, що вперше студентів долучили як повноцінних партнерів до процесу забезпечення якості вищої освіти в Україні.

«З перших днів було зрозумілим, що буде важко і треба буде докладати максимально зусиль. Але студентам завжди їх доводилось докладати ще більше, оскільки досі немає віри в нас як в сильних стейкхолдерів, оскільки для когось залучення студентів – досі не факт, а дискусія. Як члени Агентства студенти долучаються до формування політик та нормативних документів. Завдяки ресурсам Української асоціації студентів вдалось зайняти сильні позиції, щоб залучати студентів як кандидатів до галузевих експертних рад та експертів, які будуть безпосередньо брати участь в акредитації. Варто зазначити, що станом на зараз вже є підготовлені студенти, які проходили відповідні тренінги в рамках QA Pool UAS і мають розуміння, що таке акредитація відповідно до стандартів Європейського простору вищої освіти. Тому є сподівання, що студенти себе проявлятимуть фахово з перших акредитаційних місій», – відзначила Лідія Фесенко.

Член Нацагентства від роботодавців Олена Колеснікова наголосила, що одним із завдань НАЗЯВО є забезпечення зв'язку вищої освіти з ринком праці.

«Система якості вищої освіти не буде повноцінно функціонувати без залучення роботодавців як одних зі стейкхолдерів до розроблення нових «правил гри» (комплексу нормативно-правових актів та методичних розробок), здатних гарантувати розвиток системи забезпечення якості вищої освіти. Роботодавці прагнуть до створення партнерських відносин із закладами вищої освіти. Саме тому представники роботодавців брали найактивнішу участь у підготовці проєкту Положення про акредитацію освітніх програм – ним передбачено залучення експертів ринку праці до реалізації освітніх програм та забезпечення відповідності програм закладів вищої освіти професійним стандартам», – зауважила Олена Колеснікова.