Про Національ­ний репозитарій ака­демічних текстів, його місію, фор­мат, стан реалізації цьо­го мас­штабного про­екту, а також пер­спективи — Олена ЧМИР, завідувач відділу супро­вод­жен­ня ака­демічних ресурсів УкрІНТЕІ, док­тор еко­номічних наук, про­фесор:

— Чи потрібно дис­кутувати з при­воду необхідності інте­г­рації циф­рових тех­нологій у науко­ву і освітню діяльність? На­пев­но, що ні. Ци­ф­ровий світ увійшов в усі сфе­ри нашого жит­тя, не оми­нув­ши науку, видав­ничу та бібліотечну діяльність, освіту, комунікації.

Од­ним з важ­ливих складових циф­рового світу науковця є репозитарій, тоб­то вмісти­лище, склад, де зберігаються певні дані, колекція, що містить певні сут­ності та може фільтру­вати й повер­тати результат залеж­но від вимог корис­тувача. І тут мож­на наводити багато при­кладів: від найбільшого та най­старішого без­кош­тов­ного репозитарію arXiv.орг, що існує з 1991 року — до най­новішого OpenAire.

На­веду декілька цифр. За­гальна кількість репозитаріїв у світі — біля 4 тисяч. Це, зазви­чай, інституціональні схо­вища та архіви еле­к­тронних видань. Пріори­тет належить саме мультидис­циплінар­ним базам. Во­ни побудовані на різно­му про­грамному забез­печенні, але в основ­ному – на DSpace та Ерrints. Більшість репозитаріїв містяться в Америці та Європі, але й Ук­раїна за рей­тин­гами перебуває на доволі гідно­му три­над­цятому місці.

Лідери за кількістю репозитаріїв — закла­ди вищої освіти: в універ­ситетах, ака­деміях та інститутах нині діє 101 репозитарій. Се­ред архівів все­українсько­го мас­шта­бу мож­на назва­ти постійно попов­нюване схо­вище нор­матив­но-пра­вових актів Ук­раїни (rada.gov.ua), наукові архіви НАНУ та еле­к­тронні колекції НБУВ, а також Фонд НДДКРіДР, підтримуваний УкрІНТЕІ, який є На­ціональ­ним над­бан­ням.

Чи потрібне науковцям, освітянам та інно­ваторам єдине схо­вище ака­демічних текстів зі зручною пошуковою сис­темою, гнучкими аналітич­ними інстру­мен­тами та гаран­тованим постійним збе­режен­ням даних? Аналіз ключових показ­ників науко­вої та видав­ничої діяльності підтвер­д­жує: так, потрібне. В Ук­раїні май­же тисяча організацій і 60 тисяч науковців зай­маються НДДКР. За рік захищається біля 7 тисяч дисер­тацій, публікується 300 тисяч науко­вих праць, видається понад 2 тисячі науко­вих жур­налів.

Але рух до відкритого досту­пу та відкритої науки на почат­ку 2000-х був доволі повільним. Ос­таннім часом усе змінилось кар­динально, зок­рема, за три останніх роки було в основ­ному сформовано нор­матив­но-пра­вове середовище для створен­ня НРАТ.

Національ­ний репозитарій – це загальнодер­жав­на роз­поділена еле­к­тронна база даних, в якій накопичуються, зберігаються і сис­тематизуються ака­демічні тек­с­ти. До його складу вхо­дять дисер­тації та автореферати, звіти про НДДКР, кваліфікаційні роботи здо­бувачів вищої освіти (бакалаврські та магіс­терські), статті, кни­ги, монографії, наукові видан­ня, навчальні посібни­ки, підручники, науко­во-методичні та навчаль­но-методичні праці, депоновані роботи тощо.

Для всіх, хто пра­цював над докумен­тами щодо створен­ня НРАТ, було важ­ливо закріпити у нор­матив­них актах: по-пер­ше, що ресур­си Національ­ного репозитарію є допоміжним засобом для перевірки ака­демічних текстів на наявність збігів тек­с­тових та графічних фрагментів, а по-дру­ге, що НРАТ надає від­кри­тий доступ корис­тувачам до інформації, що в ньо­му містить­ся. Тобто, при­зна­чен­ня Націо­нального репозитарію — зро­бити мак­симально доступною для суспільства науко­ву інформацію Ук­раїни і світу, що сприятиме роз­вит­ку освітньої, науко­вої, науко­во-технічної та інно­ваційної діяльності, шляхом поліпшення досту­пу до ака­демічних текстів та сприян­ня ака­демічній доб­рочес­ності.

НРАТ буде напов­нюватись ака­демічни­ми тек­с­тами, які впо­ряд­ковуватимуться та збе­рігатимуться належ­ним чином, всебічно сприятиме ака­деміч­ний доб­рочес­ності та науко­вому рецен­зуван­ню, про­понуватиме корис­тувачам аналітичні інстру­мен­ти по роботі з ака­демічни­ми тек­с­тами та пов’язаними з ними даними.

На­ша коман­да відповідально підхо­дить до своєї роботи. Ми розуміємо, що НРАТ повинен мак­симально задовольняти потре­би най­вибаг­ливіших корис­тувачів щодо кон­тен­ту, функціона­лу, інтерфей­су, пра­вових аспектів, а також техніко-тех­нологічних рішень.

Аналітичні мож­ливості, які є невід’ємною час­тиною НРАТ, мають забез­печувати потре­би як індивідуаль­них корис­тувачів, так і інституцій та організацій у вив­ченні науко­вого ландшаф­ту країни. Важливо також коректно пра­цювати з кон­тен­том, фіксу­ючи усі відомості та видаляючи матеріали, які порушують авторсь­ке пра­во чи є недостовірни­ми.

Із репозитарієм будуть спів­пра­цювати три основні категорії – відвідувачі, корис­тувачі та інституціональні учасники. Їх ста­тус та мож­ливості суттєво різняться.

Так, відвідувачі пра­цюватимуть лише зі вмістом офіційно­го веб-пор­талу та реєстром ака­демічних текстів, здійснюючи пошук необхідної інформації.

Ко­рис­тувачі (а для цьо­го потрібно лише авторизуватись через логін і пароль) змо­жуть пра­цювати з роз­ширеним пошуком у реєстрі, повни­ми тек­с­тами, зберігати результати пошуку у власному кабінеті, тощо.

Інституціональні учасники (закла­ди вищої освіти, наукові установи, видав­ництва) будуть поста­чальниками кон­тен­ту до НРАТ, виз­начатимуть період ембар­го, режим досту­пу тощо.

Сьогодні для практич­ної реалізації про­екту уже підго­тов­лено положен­ня, рег­ламент та основні технічні харак­терис­тики Націо­нального репозитарію. Це – базові докумен­ти, які виз­начають його зміст, струк­туру, пра­вила діяльності, послідовність дій, тех­ніко-тех­нологічні особливості.

Нині уже зареєстроване домен­не ім’я для пор­талу NRAT.gov.ua; виз­начено струк­туру даних, функціонал та дизайн веб-пор­талу, створено тес­тову версію; сформовано універ­сальну струк­туру бан­ку даних НРАТ для накопичен­ня й збе­режен­ня ака­демічних текстів; роз­роб­лено про­грамне забез­печен­ня взаємодії з бан­ком даних цен­т­рального репозитарію; виконане пер­вин­не напов­нен­ня бан­ку даних цен­т­рального репозитарію ака­демічни­ми тек­с­тами з Фонду НДДКРіДР.

На­прикінці грудня 2018 року вве­дено у тес­тову експлуа­тацію пер­шу чер­гу НРАТ; про­ведено кон­сультації щодо пер­спектив та технічних мож­ливос­тей взаємодії НРАТ з антиплагіатними сервісами — Unicheck та PLAGIAT.PL; роз­роб­лено про­ект По­ложен­ня про Консультатив­ну раду НРАТ.

За рішен­ням МОН виз­начена така послідовність робіт: спершу цен­т­ральний репозитарій із даними Фонду НДДКРіДР, а потім — створен­ня локальних репозитаріїв та організація їх взаємодії з цен­т­ральним. Після цьо­го – інте­г­рація антиплагіатних про­грам та фор­муван­ня аналітич­ної сис­теми.

Ми вдячні екс­пер­там, які на волон­терсь­ких засадах увійшли до робочої гру­пи зі створен­ня НРАТ. Водночас, розуміємо, що робочої гру­пи тут замало, тому ми актив­но пра­цюємо з науковцями, освітянами, інно­ваторами через соціальні мережі, адже чудово розуміємо, що зро­бити необхідно ще дуже багато. Та ми націлені на успіх і запро­шуємо усіх, хто може допомог­ти або підтримати нас, — до співпраці.








Додатково:

Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2018 році