Нинішнього року
рейтинг «Топ-200 Україна» відзначає свій перший скромний ювілей — він виходить уп’яте. Його відмітною рисою є спроба порівняти між собою університети різних типів на основі застосування до них єдиної, універсальної системи критеріїв. У цьому сенсі рейтинг «Топ-200 Україна» трансформує до умов України ідеї таких міжнародних рейтингів, як «Академічний рейтинг університетів світового класу» (AWRU), більше відомого як «Всесвітній рейтинг Шанхайського університету Цзяо Тун», «Всесвітній рейтинг університетів», що публікується газетою «Таймс» (США), і «Всесвітній рейтинг університетів QS» компанії Quacquqrelli Symonds Ltd. (Сполучене Королівство).
П’ятирічний досвід роботи упорядників рейтингу «Топ-200 Україна» дозволяє зробити перші висновки. Поступово
удосконалюючись, він стає зручним інструментом для інтегрального оцінювання діяльності вузів на основі сукупності критеріїв, що порівнянна з міжнародними системами. Це робить його зрозумілим для міжнародної спільноти, особливо для зарубіжних студентів, які хочуть отримати освіту в Україні. Для поліпшення порівнянності з відомими міжнародними і національними системами група, відповідальна за розробку рейтингу «Топ-200 Україна», регулярно обговорює методику свого рейтингу з наглядовою радою IREG з академічного ранжування і переваги (http://www.ireg-observatory.org/). Слабкою стороною рейтингу «Топ-200 Україна» — як, утім, і інших рейтингових систем України — є низька достовірність надаваних даних, пов’язана з недосконалим інформаційним простором країни у сфері освіти (відсутність точної, об’єктивної інформації на сайтах університетів і сайтах організацій, причетних до вищої освіти і науки).
Дозвольте мені скористатися нагодою й повідомити, що буквально кілька днів тому виконавчий комітет наглядової ради міжнародної експертної групи з визначення рейтингів університетів IREG провів своє чергове засідання в рамках глобального форуму «Рейтинг і оцінка якості вищої освіти — сильні і слабкі сторони» (16—17 травня 2011 р., штаб-квартира ЮНЕСКО, Париж).
Форум проводився спільно з Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) та Світовим банком (СБ). Він став доброю нагодою зробити внесок у вивчення цієї проблеми під час обговорення переваг і недоліків системи рейтингів і їх застосування. У форумі взяли участь експерти, політичні та громадські діячі, провідні представники ділового світу, зацікавлені спеціалісти, включно з представниками групи «Топ–200 Україна».
На цьому засіданні було прийнято документ «Правила аудиту рейтингів (IREG Ranking Audit Rules)». Проводячи аудит рейтингів, незалежні експерти керуватимуться
Берлінськими принципами, прийнятими на конференції IREG-2 у Берліні в 2006 році. Очікується, що аудит сприятиме прозорості рейтингів, стане інструментом визначення їхньої надійності і загалом поліпшить якість академічних рейтингів. Прийняття правил аудиту рейтингів додатково підтверджує той факт, що академічні рейтинги стали поширеним і укоріненим явищем (окрім міжнародних рейтингів, IREG зареєстрував понад 50 національних академічних рейтингів), яке впливає на прийняття рішень на індивідуальному, інституційному та політичному рівнях.