Ідея Міносвіти об’єднати університети, щоб значно скоротити їхню кількість, на місцях зустрічає неоднозначну реакцію: деякі університети вітають нововведення, інші вважають себе цілком самодостатніми.На думку освітян, реформа насамперед вигідна дрібним вузам, а також місцевим філіям великих вузів України.
Міністр освіти, науки, молоді і спорту Дмитро Табачник заявив про намір скоротити кількість вишів у десять разів – із близько 900 до 90.
У міністерстві заспокоюють: не йдеться про закриття університетів – їх об’єднають. Таку ідею, зокрема, уже втілили із деякими вищими навчальними закладами у Львові та Кривому Розі.
Об’єднання вишів утворить великі університети за європейським зразком: із більшим числом студентів із розширеними кафедрами, де б займались не тільки навчальною, а й науковою діяльністю, пояснює Ярослав Болюбаш, директор Департаменту вищої освіти профільного міністерства.
"При об’єднанні навчальних закладів, безперечно, буде сумуватись держзамовлення – а отже, воно буде кратно зростати, – зазначає він. – Звичайно, у таких випадках імовірне скорочення кількості кафедр і факультетів. Але ті кафедри будуть укрупнюватися, тому не варто вести мову про скорочення посад викладачів. Буде скорочено кількість посад завідувачів кафедр, деканів".
Міністр правий у тому, що кількість вищих навчальних закладів Україні не завжди відповідає якості освіти, погоджується Леся Оробець, член парламентського комітету з питань освіти і науки. Однак, якщо згадане реформування галузі обмежиться тільки формальним скороченням кількості вишів, такий підхід може дозволити державі зекономити на зарплаті звільнених ректорів, яких замінять на "лояльніших", прогнозує Леся Оробець.
"Якщо реформа буде проведена правильно і скорочення не відбудуться просто в адміністративному порядку, так, як це відбувається зараз, а відбудеться дійсно конкуренція між собою найкращих із найкращих за зрозумілими прозорими умовами, я аплодуватиму стоячи. Втім, якщо це закінчиться формальною зміною ректорів, це аж ніяк не реформа вищої освіти, а перестановка стільців на палубі "Титаніка", – зауважила Леся Оробець.
Погляди керівників університетів на можливість об’єднання поділилися. Приєднання до когось може бути вигідним хіба що дрібним вишам або філіям вузів, вважає Олександр Сливка, проректор з навчальної роботи Ужгородського національного університету.
"Ми є самодостатній класичний університет, якому не треба нічого приєднувати і нічого віддавати. Кожна реорганізація тягне за собою різні побічні ефекти. Тобто викладацький склад "підвішується" і потім переобирається, бо науково-педагогічні посади у нас є виборними", – говорить проректор.
Натомість ректор іншого тамтешнього вишу – Закарпатського державного університету – Федір Ващук не проти із кимось об’єднатись. За його словами, на Закарпатті нині діє 47 філіалів, із яких 7 мають право на існування – а так вдасться владнати непорозуміння із вишами, які, не маючи ліцензії, приймають на навчання студентів.