Європейська мережа Eurydice опублікувала новий порівняльний звіт «Плата за навчання та системи підтримки студентів у вищій освіті Європи 2020/21».

Дослідження охоплює інформацію щодо плати за навчання у вищій освіті у 38 країнах та 43 системах вищої освіти.

Вища освіта відіграє життєво важливу роль у суспільстві, і її якість та доступність сильно залежать від фінансування.

Це визнано в оновленому порядку денному Європейської Комісії щодо вищої освіти, підкреслюючи, що «здатність вищих навчальних закладів та систем забезпечувати те, що потрібно Європі, покладається на необхідні в достатній кількості людські та фінансові ресурси».

Оновлений порядок денний ЄС також наголошує на ролі національних урядів у цій сфері, оскільки вони залишаються основними спонсорами вищої освіти в більшості європейських країн.

Нещодавній звіт Європейської комісії нагадує, що за останнє десятиліття в Європі спостерігається вражаюче зростання рівня вищої освіти. «У 2009 році 31,1% населення 30-34-річного віку в ЄС отримали вищу освіту. Зараз цей показник складає 40,3% і, таким чином, досяг мети стратегічної рамкової програми ЄС «Освіта та навчання 2020».

Однак, незважаючи на постійні докладання зусиль, у вищих навчальних закладах і далі недостатньо представлені уразливі групи населення. З цієї причини у Повідомленні Європейської Комісії щодо досягнення Європейського освітнього простору до 2025 року інклюзія є однією з ключових цілей - забезпечити доступність вищої освіти для різноманітних верств населення.

Хоча різні фактори впливають на готовність та можливість студентів отримати доступ до вищої освіти, попередні дослідження виявили, що наявність фінансових ресурсів для фінансування навчання є одним із найважливіших факторів. Особливо малозабезпечені студенти дуже чутливі до наявності (або браку) достатніх коштів. Дійсно, однією з проблем національних органів влади є пошук стійких рішень для фінансування вищої освіти, водночас гарантуючи, що студенти різних професій мають належні умови для навчання та досягнення успіху у вищій освіті.

Звіт відображає відмінності у платі за навчання для здобуття вищої освіти в Європі. За даними Eurydice, лише 7 із 43 систем вищої освіти, а саме Данія, Греція, Кіпр, Мальта, Фінляндія, Швеція та Туреччина, не зобов’язують студентів платити за навчання. При цьому, Шотландія та Чорногорія гарантують безкоштовну освіту лише студентам, які продовжують навчання протягом традиційно прийнятого періоду, а не довше.

У 12 системах вищої освіти всі студенти здійснюють плату за навчання, тоді як в інших системах звільнення від оплати надається на основі різних критеріїв, таких як соціально-економічні потреби студентів, сфери навчання та успішність студентів.

У 14 системах вищої освіти щорічна плата складає від 101 до 1 000 євро, тоді як в Ірландії, Іспанії, Італії, Угорщині, Нідерландах, Швейцарії, Ліхтенштейні, Норвегії та Великобританії (Англія, Уельс та Північна Ірландія) вона може досягати 3000 євро. Останні зазначені країни є країнами з найвищою середньорічною платою за навчання у Європі.

Як наголошується у звіті, плата може стати значним тягарем для студентів і перешкоджати їх досягненням, особливо для тих, хто живе у несприятливих соціально-економічних умовах. Ось чому, згідно з доповіддю, державна фінансова підтримка урядів є надзвичайно важливою для гарантування всеохоплюючої, якісної та доступної вищої освіти.

У звіті також надається інформація щодо підтримки студентів з боку урядів та державних органів. Загалом існує два види державної фінансової підтримки: непряма підтримка, така як фінансова допомога чи податкові пільги батькам студентів, або пряма підтримка студентів шляхом надання грантів та позик. У звіті зазначається, що останній вид підтримки існує скрізь, крім Ісландії та Великобританії (Англії).

Пряма фінансова підтримка може бути надана або на загальній основі, або відповідно до соціально-економічного стану та успішності студентів.

Державна фінансова підтримка особливо важлива для малозабезпечених студентів. Тим не менш, деякі європейські країни не передбачають жодних знижок або звільнення від плати для студентів, які перебувають у складному фінансовому положенні.

Коментуючи звіт Eurydice, Європейський комітет профспілок освіти зазначає, що справедливість та інклюзивність є основними принципами Болонського процесу.

У «Принципах та настановах для посилення соціального виміру вищої освіти в Європейському просторі вищої освіти», нещодавно прийнятих на Болонській конференції міністрів 2020 року, чітко зазначено, що «студентська спільнота повинна відображати різноманітність соціального складу загальнонаціонального населення» і підтверджується «важливість для студентів можливості закінчити навчання без перешкод, пов’язаних із їхнім соціальним та економічним становищем».

Крім того, плата за навчання та відсутність державної фінансової підтримки студентів призводять до посилення приватизації та маркетингу вищої освіти, що негативно впливає на залучення студентів у суспільство та якість освіти.

Тому ЄКПО вимагає від урядів припинити розглядати освіту як товар і забезпечити стабільні державні інвестиції у вищу освіту.