На початок нового навчального року затверджено ще 50 нових компетентнісних стандартів вищої освіти: 27 – для освітнього ступеня "Бакалавр" та 23 – для освітнього ступеня "Магістр".

Так, на сьогодні затверджено вже 150 стандартів "нового покоління" (100 для бакалаврів та 50 для магістрів).

Всього ж розроблено 291 стандарт із 354 запланованих. Для ОС "Бакалавр" розроблено 111 із 112 необхідних, ОС "Магістр" – 111 із 121 та доктора філософії – 69 зі 121 відповідно.

Нові стандарти прийшли на заміну застарілих галузевих, вони відповідають вимогам Болонського процесу і базуються на компетентнісному підході. У стандартах не встановлено переліку нормативних дисциплін (як це було раніше), це дає більше можливостей вишам у створенні різноманітних освітніх програм.

Ці стандарти:

базуються на компетентнісному підході (інтегральна, загальні та фахові компетентності) підготовки випускника;
орієнтовані на результати студента для його успішного завершення навчання;
відповідають спеціальностям відповідно до Національної рамки кваліфікацій;
передбачають здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;
орієнтовані на щорічне оцінювання студентів та викладачів вишу, регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань;
запроваджують ефективну систему запобігання та виявлення академічного плагіату в наукових працях викладачів та студентів.

Стандарти є основою для розроблення закладом або науковою установою освітньої програми, яка передбачає освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти та має містити:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання;
перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;
загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання студентів.

Процес творення нових стандартів прозорий та зрозумілий. Кожен проєкт проходить:

громадське обговорення (на сайті МОН);
науково-методичну експертизу (здійснює Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України);
фахову експертизу (здійснюють фахівці з профільних наукових, науково-дослідних установ чи закладів вищої освіти);
окрему фахову експертизу (здійснює Федерація роботодавців або галузеві об’єднання організацій роботодавців);
погодження Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Під час роботи над проєктами стандартів було опрацьовано понад 800 пропозиції, що надійшли від закладів вищої освіти, наукових установ та представників роботодавців.