Сучасна система вищої освіти повинна служити інтересам студента та відповідати вимогам ринку праці, - Інна Совсун

На цьому наголосила Перший заступник Міністра освіти і науки Інна Совсун під час круглого столу на тему «Закон «Про вищу освіту»: як зробити українську вищу освіту конкурентною?», що відбувся 30 квітня 2015 року в Українському кризовому медіа-центрі.

У дискусії взяли участь заступник Міністра освіти і науки Олег Дерев’янко, представники університетів та експерти.

Перший заступник Міністра освіти і науки України Інна Совсун зазначила, що зміна переліку спеціальностей – це важливий крок, який відкриває механізм для подальшої роботи над удосконаленням системи вищої освіти. «Це тільки перший крок, наступний – створення науково-методичної ради при Міністерстві освіти і науки, науково-методичних комісій для кожної спеціальності, що формуватимуть нові стандарти для вищої освіти у вигляді зрозумілих для всіх документів», - підкреслила Перший заступник Міністра.

Інна Совсун запевнила, що процес формування комісій вперше буде відбуватися прозоро. «Ми оголосимо конкурс, ми будемо запрошувати людей, які вмотивовані працювати та мають відповідний досвід», - зазначила Перший заступник Міністра.

За словами Інни Совсун, в першу чергу, необхідно забезпечувати права абітурієнтів, щоб вони розуміли, куди вони поступають. Зокрема, коли був роздутий перелік напрямів підготовки, абітурієнти часто не розуміли, чим одна спеціальність відрізняється від іншої. Окрім того, як повідомила Перший заступник Міністра, коли абітурієнти вступали на дуже вузьку спеціальність, то їхні можливості працевлаштування після цього були значно обмежені. Наприклад, якщо студент навчався на вузькій спеціальності, а потреба на ринку праці в ній раптово зникала.

Перший заступник Міністра також повідомила, що укрупнення спеціальностей необхідно по-перше, для інтеграції української освіти в європейський простір. По-друге, новий перелік буде більш зрозумілим для абітурієнтів, їм легше буде зорієнтуватися між 109, аніж 160 спеціальностями. По-третє, що не менш важливо, як зазначила Інна Совсун, відкриваються нові можливості для університетів. «Окрема спеціальність має більш широке визначення для університету. Це ширше поле для реалізації автономних прав закладу, що в рамках цієї спеціальності може формувати свою освітню програму», - підкреслила Інна Совсун.

Перший заступник Міністра пояснила, що абітурієнт вступає на більш широко визначену спеціальність на бакалаврат, при цьому мінімум 25% навчального плану він може сам обирати та корегувати свою спеціальність чи спеціалізацію, але після цього на рівні магістратури університет вже може пропонувати йому вузьку спеціалізацію.

Як зазначив заступник Міністра освіти і науки Олег Дерев’янко, укрупнення спеціальностей – це рух української освіти у напрямку до найкращих міжнародних стандартів. За словами заступника Міністра, в Законі «Про вищу освіту» є норма щодо необмеженого переліку спеціалізацій. Зокрема, університети завдяки цій нормі зможуть гнучко реагувати на потреби ринку праці та вимоги роботодавців.

Ректор Київського університету ім. Б. Грінченка Віктор Огнев’юк розповів, що сьогодні університети в рамках своєї автономії отримують можливості будувати свої програми. Також майбутні стандарти, які будуть розроблятися, не будуть такими консервативними. «Тримати стандарт, якого потрібно дотримуватися навчальному закладу протягом 10 років – це консервування минулого освіти», - наголосив ректор.

Президент Континентального університету в Києві Олів’є Ведрін зазначив, що українська освіта повинна змінюватися, щоб наближатися до європейських та світових стандартів. «Система освіти повинна бути гнучкою, наближеною до потреб економіки, бізнесу. Мета для студента університету – знайти роботу , а для викладача університету – навчати так, щоб студент отримав цю роботу», - підкреслив Олів’є Ведрін.

Директор департаменту трудового потенціалу Федерації роботодавців Родіон Колишко погодився з тим, що повинні бути широкі професії. «Надмірна спеціалізація призвела до того, що роботодавець заплутався, кого він бере на роботу. Це призвело до знецінення диплому про вищу освіту серед роботодавців», - Родіон Колишко.

Він також повідомив, що роботодавці повинні ще напрацювати вимоги конкретного робочого місця – професійні стандарти. «Ці вимоги мають бути сприйняті системою освіти, покладені в основу освітніх програм», - наголосив представник Федерації роботодавців.

У свою чергу, проректор КНУ ім. Тараса Шевченка Володимир Бугров, повідомив, що основний чинник змін у системі освіти – це потреба зведення до купи академічних і професійних стандартів. Володимир Бугров також підкреслив, що в освітньому процесі важливо дотримуватися балансу інтересів усіх складових навчального процесу – студентів, батьків, викладачів.

На думку президента Фонду досліджень освітньої політики Тараса Фінікова, наявність великої кількості роздрібленних та вузьких спеціальностей – це є ознака консервативної системи вищої освіти. За його словами, інтерес студента і набувача вищої освіти має стати домінуючим. «Я думаю, що в освіті повинна бути орієнтація на потребу студента, а в сукупності українського домогосподарства – його батьків і рідних», - підкреслив експерт.

Під час круглого столу експерти також обговорили питання щодо вимог до сучасного викладача вищих навчальних закладів в контексті інтеграції до Європи та яких фахівців мають готувати ВНЗ.