Аналітичний звіт “Виконання критеріїв надання та підтвердження статусу національного закладу вищої освіти”

У 2019 році Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти вперше було здійснено аналіз річних звітів національних ЗВО

Зі 118 закладів, що на момент проведення аналізу мали статус «національний» (повний їх перелік представлено у Додатку 1), звіти за 2018 рік до Агентства подали 113 закладів (96 %). З них три ЗВО подали обмежену кількість даних, аргументуючи це тим, що значення показників є службовою інформацією, — це Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Національна академія Національної гвардії України та Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія.

Ще п’ять ЗВО взагалі не подали звіти — це Національна академія прокуратури, Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Національний університет харчових технологій та Національна академія Служби безпеки України.

На основі річних звітів національних ЗВО було здійснено обчислення інтегрального індикатора виконання порівняльних критеріїв для кожного із закладів (детальніше — у розділі «Методологія»). В розрахунок не були включені дані трьох ЗВО, які подали обмежений обсяг даних, оскільки їхні результати не можливо було коректно порівнювати з іншими закладами.

Результати переважної більшості ЗВО знаходяться у межах двох стандартних відхилень від середнього. Лише один заклад, Вінницький національний аграрний університет, отримав значення інтегрального індикатора суттєво нижче середнього. Низькі показники, але у межах норми, показали чотири ЗВО, переміщені з тимчасово окупованих територій (Донбаська національна академія будівництва і архітектури; Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського; Донецький національний медичний університет; Луганський національний аграрний університет). До цієї ж групи потрапили аграрні і технічний університети (Білоцерківський національний аграрний університет; Житомирський національний агроекологічний університет; Луцький національний технічний університет), а також Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Національна академія внутрішніх справ, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка.

Натомість високі загальні показники продемонстрували Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, шість ЗВО мистецького спрямування (Львівська національна академія мистецтв; Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка; Національна академія образотворчого мистецтва; Національна музична академія України імені П. І. Чайковського; Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової; Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського), по одному аграрному (Миколаївський національний аграрний університет) і медичному (Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького) університету, а також один заклад, розташований у районному центрі (Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського)...




Оцінка відповідності ЗВО критеріям статусу національного здійснюється на основі даних, поданих самими закладами, згідно форми самооцінки. Такий підхід містить низку ризиків щодо якості та достовірності даних, оскільки повністю покладає завдання із введення інформації на користувачів з боку національних ЗВО. Крім цього, менше половини з-поміж 113 поданих до НАЗЯВО річних звітів були повністю придатними до машинної обробки й аналізу. Все це впливає на якість, повноту та достовірність даних і, як наслідок, впливає на об’єктивність результатів аналізу.

Можливо те, що форми річних звітів і моніторингових справ не мали статусу обов’язкових, стали причиною того, що ЗВО не дотримувались запропонованої структури таблиць. Зокрема, мали місце такі поширені порушення при поданні закладами даних у формах:

 зміна порядку та назв колонок у таблицях;
 видалення колонок чи створення нових, не передбачених формою;
 помилки та одруки у назвах колонок;
 об’єднання клітинок у таблицях тощо.

Крім цього, ЗВО не дотримувались принципів «охайного» заповнення даних: один рядок має містити одне спостереження, а одна колонка — одну ознаку. Річні звіти та моніторингові справи містили численні фактологічні й орфографічні помилки, одруки тощо.

Наповнення даних звітів з боку ЗВО зумовлює потребу верифікації поданої інформації. Агентство має право здійснювати перевірку відомостей, поданих у звітах, у тому числі виїзну. Проте така практика не може бути застосована щодо всіх ЗВО, які подають річні звіти, з огляду на необхідність залучення додаткових ресурсів. Наразі НАЗЯВО обмежене у можливостях оперативної та автоматизованої верифікації даних без здійснення додаткової перевірки...




Як наочно продемонстрував досвід аналізу форм річних звітів і самоаналізу, ключовими проблемами є якість надаваних закладами вищої освіти відомостей як у вимірі повноти та відповідності формам, так і у вимірі їх достовірності.

Вирішення цієї проблеми повинно включати заходи нормативного й організаційного характеру...








Завантажити повну версію Аналітичного звіту “Виконання критеріїв надання та підтвердження статусу національного закладу вищої освіти”: