МОН готове навчати школярів по-новому вже цього року

Реформа освіти в Україні у самому розпалі — у МОН готуються повністю змінити школи вже з наступного року. "Нова українська школа буде вводитися з 2018 року. Це нові державні стандарти освіти, але у нас багато роботи за різними напрямками: оновлення змісту, підготовка людських ресурсів, зміна структури та створення мережі навчальних закладів, зміни в системі управління", — заявила на засіданні Ради регіонального розвитку глава МОН Лілія Гриневич. Поки між реформою і її втіленням стоїть друге читання законопроекту у Верховній Раді, яке може пройти в кінці квітня. "Сегодня" згадала, які етапи реформи вже пройдені, а які ще чекають.

Перш за все, реформа передбачає введення 12-річного навчання: чотири роки початкової школи, п'ять років базової середньої і три роки профільної школи. Якщо закон ухвалять найближчим часом, перші школярі підуть до школи на 12 років вже в 2018 році, а перший випуск буде у 2030-му.

Передбачається, що з 2018-го молодша школа буде навчатися за новими навчальними програмами, для цього вже в травні міністерство планує затвердити новий Держстандарт для початкової школи. Зокрема, на виконання завдань дітям хочуть давати час з урахуванням їхніх індивідуальних здібностей, зменшать обсяг домашніх завдань, кількість обов'язкових предметів скоротять до восьми, вчити малюків будуть за допомогою ігор, вчителям дадуть можливість самим створювати програми в рамках Держстандарту, і найголовніше — оцінки замінять на фігурні позначки. Поки ж МОН готовий розробити і випробувати нові програми в 2017-му в опорних школах за заявками. "Ми готові в цих школах зробити ще пілотний проект змісту, щоб впровадити ті навчальні програми, які будуть по всій Україні з 2018 року", — сказала Гриневич.

А ось до 2022 року МОН має розробити і запустити нові державні стандарти базової середньої освіти (посилять вивчення української мови, зроблять більше предметів на вибір, введуть ЗНО для 9-х класів), а до 2027-го — запустити профільну школу (створять академічні ліцеї, в яких учень протягом першого року може змінити профіль навчання і рівень складності). Також у планах до 2018-го підвищити кваліфікацію вчителів молодших класів, створити нові підручники, створити нацбазу електронних підручників і курсів, ввести в школах електронний документообіг.

Батьки і експерти холодно відгукуються про реформу. Батькам не подобається зайвий рік навчання, а фахівці вважають, що 12-річка — це зайве навантаження і витрати. "Також електронні книги дуже швидко знищать зір дитини", — вважає експерт в галузі освіти Андрій Черних.

"Опорні" лідери і 200 млн на автобуси

Ще одним етапом реформи освіти в рамках децентралізації є створення нової сітки опорних шкіл. Нагадаємо, для оптимізації навчального процесу та економії у великих населених пунктах тепер працюватимуть головні (опорні) школи, які будуть оснащені комп'ютерами, медіатекою, лабораторіями і спецкласами для навчання старшокласників. Їх із сіл возитимуть автобусами. При таких школах будуть філії — сільські школи для молодших класів. За даними МОН, зараз в країні вже працюють 178 таких шкіл і 511 їхніх філій. На обладнання спецкабінетів і лабораторій вже виділили 300 млн грн, на закупівлю автобусів — 200 млн.

У міністерстві назвали області-відмінники зі створення таких навчальних закладів: Львівська (24 опорні школи), Київська та Кіровоградська області (по 23). Найбільш відсталим регіоном виявилася Закарпатська область — тут не створено жодної опорної школи. Також плетуться в хвості Вінницька, Миколаївська та Одеська області — у кожній з них функціонують всього по два опорні навчальні заклади.