У Міністерстві освіти і науки за участю експертів та громадськості обговорили питання забезпечення якості вищої освіти в межах проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року.

За словами директора департаменту вищої освіти МОН Олега Шарова, внесені Міністерством освіти і науки пропозиції до проекту не є чимось абсолютно новим: вони є і частиною виконання Програми діяльності Уряду, і впровадженням реформи, започаткованої Законом України «Про вищу освіту» 2014 року.

«Щороку відбувається лише зміна певних наголосів: що зараз буде найголовнішим, що вимагатиме більших ресурсів, а також встановлюються строки виконання завдань», – підкреслив очільник департаменту.

Наразі в 2017 році до ключових пріоритетних завдань МОН належать:



Розробка стандартів вищої освіти;
Напрацювання методичної бази та надання практичної допомоги ВНЗ у створенні системи внутрішнього забезпечення якості;
Створення Національного репозитарію академічних текстів;
Використання технології ЗНО для відбору вступників на магістратуру за спеціальністю 081 «Право».

Робота над розробкою стандартів вищої освіти триває з листопада 2015 року й до кінця 2017-го в МОН планують затвердити більшість з них: 120 для освітнього рівня «бакалавр», 80 – «магістр» і 50 – «доктор філософії».

Надалі передбачено завершення роботи над стандартами (у 2020-2025 рр. передбачається перегляд їхнього концепту) та спільна діяльність зі стейкхолдерами над створенням національної системи кваліфікацій, галузевих рамок кваліфікацій та професійних стандартів.

Питання створення систем забезпечення якості вищих навчальних закладів нині значною мірою залежить від роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, адже повноваження про реалізацію цих систем повністю віднесені до компетенції Нацагентства. Тому 2017 року МОН сподівається на розгортання спільної роботи з агентством та іноземними партнерами для відпрацювання таких систем.

«Наразі вбачається наступний алгоритм: створення системи внутрішнього забезпечення якості ВНЗ, її сертифікація, акредитація вишу та самоакредитація освітніх програм. І це буде вже не просто академічна автономія, а високий рівень довіри держави до ВНЗ», – пояснив Олег Шаров.

Вагомим кроком на підтримку академічної доброчесності стане створення до кінця 2017 року Національного репозитарія академічних текстів. У ньому будуть зібрані фактично усі освітні та наукові тексти у вигляді, в якому вони піддаються обробці, перегляду та порівнянню. Робочою групою вже створено проект Положення про національний репозитарій академічних текстів і паралельно триває розробка регламенту роботи репозитарію, в якому будуть визначені всі технічні питання. Після запуску ресурсу, впродовж 2018-2019 років, планується створення національної наукометричної системи.

З 2017 року всі, хто вступатиме на магістратуру за спеціальністю «Право», повинні будуть складати ЗНО. Торік ця технологія була апробована в 9 вишах і здобула досить позитивну оцінку. Загалом же відбір на магістратуру за спеціальністю «Право» із застосуванням ЗНО стане одним із інструментів для вирішення важливого завдання, передбаченого законом «Про вищу освіту»: запровадження Єдиного державного кваліфікаційного іспиту з окремих спеціальностей в 2019-2020 роках.

Під час обговорення директор департаменту вищої освіти нагадав, що в цілому в проекті Плану сформульовані чотири ключові пріоритети в сфері освіти. Це – якісна, сучасна і доступна загальна середня освіта (нова українська школа); модернізація професійно-технічної освіти; забезпечення якості вищої освіти; нова система управління та фінансування науки.

«Ці чотири цілі повинні мати синергетичний зв'язок, адже в проекті є питання, де вища освіта пов’язана з новою українською школою, зокрема щодо реформи педагогічної освіти. Є точки дотику з професійно-технічною освітою, оскільки поступово реалізується завдання про переведення освітнього рівня «молодший спеціаліст» до сфери професійної освіти. Стосовно ж науки, то останнім часом вона дедалі активніше розвивається в університетах, а не лише в академічних організаціях», – відзначив Олег Шаров.

Окрему увагу в ході обговорення було приділено індикаторам оцінки змін у системі вищої освіти. Нині МОН переважно орієнтується на Глобальний індекс конкурентоспроможності Світового економічного форуму.

«Якщо сьогодні Україна загалом займає позицію дуже посередню – 85 сходинка, то вища освіта має потенціал, який дозволяє бути на 33 місці, і це фактично найкраща позиція України в розрізі галузей. Однак коли ми починаємо дивитися окремі показники освітньої галузі, то бачимо, що у нас є не лише низка сильних позицій, а й низка дуже слабких – зокрема, якість шкіл менеджменту, ступінь підготовки персоналу, навчання за місцем роботи», – зауважив керівник департаменту вищої освіти.

Саме тому одним з ключових завдань для системи вищої освіти України є підвищення рейтингових показників якості менеджмент-освіти щонайменше на 10 позицій, що сприятиме підвищенню ефективності управління та економічному розвитку країни.

Крім того, на думку Олега Шарова, згадані показники засвідчують той факт, що нам сьогодні треба перезавантажити систему післядипломної освіти, побудувати систему визнання неформальної освіти та інформального навчання. Однак ці питання, скоріше за все, розглядатимуться вже після ухвалення нового закону «Про освіту» й зміни в системі післядипломної освіти стануть однією з головних тем наступного року.

З доповненням доповіді виступив також директор департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування МОН Андрій Шевцов.

Підсумки обговорення, в якому змогли взяти участь усі присутні на заході, підбив перший заступник Міністра освіти і науки Володимир Ковтунець.