За рубежом вышло сразу два отчета авторитетных аналитиков о состоянии российской науки. Свои данные опубликовали Thomson Reuters (к слову, владельцы портала Web of Science, где индексируются все научные публикации) и Национальный научный фонд США (NSF). Оба отчета неутешительны: несмотря на расхожее мнение об улучшении ситуации в российской науке (особенно в области финансирования) по сравнению с 90-ми годами, по ряду ключевых показателей ситуация как раз ухудшается. NSF отмечает стабильное уменьшение числа научных работников в России: 1995 году их было около 600 000, а в 2007-м – лишь около 450 000...
Существующие подходы к составлению рейтингов университетов, а также к оцениванию учебных программ по социальным и гуманитарным наукам, в полной мере не могут объективно оценить данное направление, из–за отсутствия объективных критериев и достоверной информации. Особенно, если это касается создания международных рейтингов. Учитывая возрастающую роль ранжирования, данную проблему не следует недооценивать. Коллективная ответственность создателей рейтингов – это объединение усилий с научным сообществом и выработка решений по данному вопросу. Именно в этом общем контексте IREG обсерватория по Академическим рейтингам и достижениям при поддержке Варшавской школы социальных и гуманитарных наук 8 марта 2010 года провела заседание круглого стола на тему «Что необходимо предпринять для улучшения позиций гуманитарных и социальных наук в академических рейтингах университетов».
Российский союз ректоров (РСР) одержал первую победу над одним из составителей мировых рейтингов – Times Higher Education World University Rankings. Теперь эта компания будет руководствоваться при ранжировании вузов Берлинскими принципами 2006 года и принципами Московского меморандума 2009 года. А личная победа руководителя РСР, ректора МГУ имени М.В.Ломоносова Виктора Садовничего случилась чуть раньше, когда после его громких обвинений составителей Times Higher Education World University Rankings в некомпетентности, руководство газеты поспешило расторгнуть договор с компанией, проводящей обработку рейтинга. Теперь дело составления рейтингов передано в руки другого партнера – компании Thomson Reuters...
Заможні й рішучі українці відправляють дітей у закордонні школи. Українська середня освіта втрачає авторитет в очах українців. Сміливі та небідні співвітчизники тепер відправляють дітей до Британії та інші приватні пансіони на Заході, пише журнал Корреспондент. Українців, здатних платити $ 30 тис. на рік (стільки, а іноді і більше коштує іноземна середня освіта), поки що небагато. При цьому туроператори зазначають, що попит на закордонні школи в столиці навіть у кризу зростає на 20-30% на рік, а в регіонах - на 10%. Тільки в Києві такі програми пропонують з десяток компаній, що відсилають щорічно за кордон у середньому по кілька сотень школярів. 85% з них, за спостереженнями Наталії Тарченко, директора освітнього агентства DEC, їдуть до Британії...
Український диплом з додатком європейського зразка буде адекватно оцінений у будь-якій країні Болонського простору. Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки (МОН), 2 березня 2010 року Уряд підтримав нові ініціативи МОН, щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 р. №1260 "Про документи про освіту та вчені звання". Зміни передбачають запровадження додатка до диплома про вищу освіту, розробленого відповідно до форми, затвердженої Європейською комісією, Радою Європи і UNESCO/CEPES. Як зазначають у Міністерстві, додаток до диплома європейського зразка є обов'язковим документом у переважній більшості країн Болонського процесу і видається разом із дипломом про вищу освіту...
Контакт: тел.:
(044) 290-41-24
(044) 290-41-24 (*122) факс:
(044) 290-41-24 м. Київ, вул. Смілянська, 4 Карта проїзду
e-mail: inf@euroosvita.net
При повному або частковому відтворенні інформації посилання на euroosvita.net обов'язкове у вигляді відкритого для пошукових систем гіперпосилання. euroosvita.net не несе відповідальності за інформацію отриману з інших сайтів
