«Топ 200 Україна» у 2009 році


У сучасному світі спостерігається тенденція до підвищення ролі університетських рейтингів у системі вищої освіти і в суспільстві.

Фактично у кожній країні незалежні професійні організації проводять ранжирування вузів на національному рівні. Україна також не стоїть осторонь цих процесів. Протягом останніх чотирьох років студенти (абітурієнти), наукова і педагогічна спільнота, роботодавці мають можливість ознайомитися з академічним рейтингом вищих навчальних закладів України «Топ 200 Україна». Цю роботу проводить кафедра ЮНЕСКО «Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика» на основі меморандуму, підписаного з ЮНЕСКО СЕПЕС 2005 року.

Мета зазначеного проекту — надання достовірної, об’єктивної, порівнянної інформації про якість пропонованих освітніх послуг вищими навчальними закладами України на національному рівні.

Система за своїми принципами близька до міжнародних аналогів (зокрема рейтингу Шанхайського університету) і дає можливість порівнювати вузи різних профілів України і між собою, і з вузами інших країн. Зовнішню експертизу проекту «Топ 200 Україна» здійснюють спеціалісти наглядової ради міжнародної експертної групи з визначення рейтингів університетів (IREG Observatory) (http://www.ireg-observatory.org ).

Нагадаємо, що в методиці, запропонованій кафедрою ЮНЕСКО, діяльність вузу визначається з допомогою інтегрованого індексу рейтингової оцінки — Iз. Цей індекс включає три комплексні складові: Iз = Iнп + Iо + Iмп, де Iнп — індекси якості науково-педагогічного потенціалу, Iн — індекс якості навчання, Iмв — індекс міжнародного визнання. Усього для формування зазначених індексів використовують 20 індикаторів прямого вимірювання і дві експертні оцінки (таблиця). Дані про ці індикатори вибирають із кількох незалежних джерел (дані вузів, дані МОН України, дані Комітету з питань державних премій України і премій ім. Т.Шевченка, дані міжнародних асоціацій університетів, дані інших відомств).

Торік у комплексне оцінювання діяльності вузів було включено два додаткові параметри: експертне оцінювання якості науково-педагогічного потенціалу і якості навчання — 15%; показник інформаційних ресурсів (якість та функціональна повнота веб-сайтів університетів) — 5%. Запровадження нових показників привело до зміни інтегрального індексу і, відповідно, для ряду навчальних закладів — до істотної зміни рейтингової позиції.

Протягом нинішнього року експерти проекту провели ряд конструктивних зустрічей із представниками академічної спільноти та роботодавцями, зацікавленими у створенні найбільш збалансованої методики ранжирування.

В результаті обговорень було збережено нинішній набір індикаторів як такий, що відповідає узагальненій моделі функціонування українського університету. Проте, з метою створення рівних умов, при проведенні компаративного аналізу діяльності університетів було зменшено вагові коефіцієнти за такими показниками: кількість академіків НАНУ, членів-кореспондентів НАНУ, масштаб вузу. Тим самим зміщено акцент у бік визнання вузів на міжнародній арені. Коректування привели також до невеличкого загального зниження інтегрального індексу, проте без великих змін позицій університетів.

Індикатори роботи університетів із відповідними ваговими коефіцієнтами
Індикатори роботи університетів із відповідними ваговими коефіцієнтами ( https://euroosvita.net/prog/data/upimages/rating2009_1.jpg )


За останніх три роки сформувалося розуміння того, що ранжирування — це не лише визначення позиції вузу у рейтинговій таблиці. Це насамперед показник динаміки змін характеристик навчального закладу порівняно з іншими. Один із варіантів зміцнення позицій вузу — публікації наукових статей учених вузів у відомих світових виданнях, а також запровадження навчальних програм іноземними мовами.

Оцінка інтегрального показника діяльності ВНЗ  2009 рік
Оцінка інтегрального показника діяльності ВНЗ 2009 рік ( https://euroosvita.net/prog/data/upimages/rating2009_2.jpg )


За цими показниками впродовж останніх трьох років університети України зробили помітний крок уперед (Національний університет ім. Т.Шевченка, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Донецький національний технічний університет, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» тощо).

Аналіз накопиченої інформації з навчальних закладів виявив такі механізми, які університети використовують для зміцнення своєї репутації на національному рівні.

1. Гармонізація взаємодії між чотирма видами роботи: концентрацією талантів, ефективним управлінням, науково-дослідними розробками, інтернаціоналізацією. Це характерно для п’ятірки лідерів нашого рейтингу.

2. Максимізація своїх порівняльних переваг. Серед таких навчальних закладів можна вирізнити Національний університет біоресурсів і природокористування, Національний гірничий університет.

3. Проведення активної маркетингової кампанії. Механізм характерний для недавно створених навчальних закладів.

4. Проведення інформаційної PR-кампанії про діяльність навчального закладу (найчастіше університети використовують завищені дані, які не відбивають об’єктивної картини).

Є також категорія національних університетів, у яких не простежується позитивна динаміка з ряду показників, деякі вузи не мають власних веб-ресурсів, не оновлюють інформації про свою діяльність.

Виконуючи порівняльний аналіз рейтингових таблиць «Топ 200 Україна» із публікованими компанією СКМ рейтингами університетів «Компас», можна простежити, що дислокація багатьох вузів близька в цих двох системах. Це свідчить про їх удосконалення.

Підбиваючи підсумки, можна констатувати, що вищі навчальні заклади, які прагнуть бути лідерами на національному і міжнародному рівнях, повинні:

1. Готувати конкурентоспроможних спеціалістів, які легко домагаються значних успіхів по закінченні вузу.

2. Виконувати актуальні наукові дослідження, у тому числі й спільно з міжнародними партнерами.

3. Інтегрувати науково-дослідну та інноваційну діяльність у навчальний процес.

4. Висвітлювати свою діяльність у найкращих світових виданнях, що публікуються англійською мовою.

5. Бути гнучкими в управлінні, йти шляхом оновлення й удосконалення своєї роботи, орієнтуючись на потреби суспільства.

6. Активно розвивати міжнародні проекти, зорієнтовані не лише на відплив українських студентів за кордон, а й на залучення у свої університети талановитих іноземних дослідників, викладачів, студентів.

Сподіваюся, що проект «Топ 200 Україна» буде корисний для вищих навчальних закладів нашої країни на шляху їх наближення до університетів світового класу.

Автор: Олеся ЛЕНОВИЦЬКА (керівник проекту «Топ 200 Україна»)


«Топ 200 Україна» у 2009 році ( графік і таблиця )>>>> ( https://euroosvita.net/?category=3&id=741 )



Огигінал новини ««Топ 200 Україна» у 2009 році» - https://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=726
«Євро Освіта»  - https://euroosvita.net/index.php