Цього року Верховна Рада України зробила 25 грудня офіційним вихідним в Україні.

Ухвалюючи це рішення, парламентарі керувалися тим, що в країні майже 30% релігійних громад святкують Різдво Христове за Юліанським календарем, а отже – мають право на свято у цей день.

Закон про введення вихідного дня 25 грудня опубліковано у виданні Голос України від 1 грудня 2017 року і вступив у силу з наступного дня після публікації – 2 грудня.

Різдво – одне з найважливіших християнських свят, яке 25 грудня відзначають християни західного обряду, а через два тижні після цього – християни східного обряду. Різдво знаменує народження Ісуса Христа, який, за віруванням християн, посланий Богом у світ для спасіння людства. Саме цей день поділив історію на «до» і «після» – від народження Христа почалось сучасне літочислення під назвою «наша ера». Різдво Христове має давню історію з унікальними традиціями та звичаями – люди прикрашають ялинки, готують святкові страви, колядують, ходять до церкви та відвідують родичів.

Традиції святкування Різдва західного обряду

Різдво для католиків та протестантів є особливим і найважливішим релігійним святом.

Напередодні Різдва люди дотримуються Адвенту – часу в очікуванні свята, коли люди особливо приділяють увагу духовному життю, дехто, за бажанням, дотримується посту.

Свято об’єднує навколо усю родину, яка з трепетом прикрашає домівку до Різдва – це символізує віру і шанування Ісуса. Серед символів цього свята особливе місце займає ялинка, а також – різдвяний вінок, омела, солома та подарунки.

Ввечері 24 грудня, коли на небі з’являється перша зірка, родини збираються на Святу Вечерю з пісних страв: риби, оплаток (пісний хліб), фруктів, горіхів та іншого. Перед початком трапези глава сім’ї читає уривок з Євангелія, родина співає першу коляду, потім усі переломлюють різдвяний хліб – оплаток. Після вечері родина збирається до храму – на Месу Надвечір’я Різдва, яка символізує єдність Отця і Сина. Меса розпочинається, переважно, опівночі. Під час неї священик кладе у різдвяний вертеп фігурку немовляти Ісуса. Друга святкова меса відбувається на світанку і символізує час появи на світ нового життя з утроби матері. А третя меса, яка відправляється вдень, доносить символ народження Ісуса у серця всіх віруючих. І 25 грудня подається уся святкова їжа.


Що стосується головних святкових страв, то у кожній країні вони традиційні: в Америці, наприклад, індичка з журавлинним соусом – головна і обов'язкова страва. У Литві готують напередодні свята кутю, страви з риби та іншу нежирну їжу. У Данії смажать гусака або качку з яблуками, готують рисовий пудинг і солодку кашу з рису з додаванням родзинок і кориці.

В Австрії та Угорщині – навпаки, не готують птицю, вважаючи, що так може відлетіти удача і щастя. У країнах Скандинавії напередодні свята ріжуть поросят, роблять м'ясні копченості та варять солодовий напій.

Дітлахів усіх країн у Різдво об’єднує те, що також 25 грудня вони шукають подарунків від Санта Клауса чи Святого Миколая.

Отже, ніяке інше свято не здатне настільки об'єднати людей, як Різдво Христове. Цей казковий день прийнято зустрічати в колі сім’ї та близьких друзів. Усі християни світу святкують цей день, як одне з головних свят у році, різниця лише у системі літочислення – західні церкви відзначають Різдво за Григоріанським календарем, а східні – за Юліанським, де 7 січня – це 25 грудня за старим стилем.